Птеригіум – це термін, який походить від грецького слова, що в перекладі позначає крило. При цьому захворюванні на рогівку ока наростає фіброзна тканина, яка має форму трикутника і тим самим схожа на крило.
ДетальнішеПтеригіум
Причини птеригіуму
Птеригіум ока найчастіше є двостороннім процесом. Наростаючий трикутник розташовується з боку очної щілини, зазвичай біля внутрішнього кута. Дотепер точні причини та механізми розвитку цього патологічного процесу остаточно не встановлені. У сучасній офтальмології прийнято думку про аутоімунну природу захворювання. Клітини імунітету починають «атакувати» поверхневі структури ока. Запалення, що розвивається, носить проліферативний характер і характеризується активацією фібробластів, що призводить до розростання сполучнотканинних структур. У ролі активатора аутоімунного процесу часто виступає тривале ультрафіолетове опромінення.
Чинниками ризику, які підвищують ймовірність утворення очного птеригіуму, є:
- підвищений рівень ультрафіолетового опромінення;
- тривале перебування в інфрачервоному світловому потоці;
- робота на відкритому повітрі понад 4-5 годин на день;
- знаходження в умовах високої запиленості;
- захоплення полюванням та рибальством;
- робота ландшафтним дизайнером;
- сільськогосподарська діяльність;
- робота у будівельній сфері.
Останнім часом обговорюється також роль папіломавірусної інфекції. Однак дедалі більше вчених вважають, що вона виступає в ролі провокуючого фактора, ініціюючи розвиток раніше запущених аутоімунних процесів.
Симптоми птеригіуму
Зазвичай захворювання починається з невеликого помутніння рогівки. Ця ділянка має сіруватий відтінок і локалізується з боку внутрішнього кута ока ближче до райдужної оболонки. Поступово сполучнотканинна мембрана вростає в товщу рогівки і може досягати зіниці.
Залежно від ступеня прогресування виділяють 3 стадії:
Птеригіум 1 стадії – поширення в товщу рогівки на глибину до 2 мм, зорові симптоми відсутні. Люди, які носять контактні лінзи, можуть відзначатися симптоми подразнення, т.к. птеригіальна головка піддається тертю.
Птеригіум 2 стадії – рогівка уражена на глибину до 4 мм. На цьому етапі може виникати астигматизм.
Птеригіум 3 стадії – у патологічний процес залучається оптична зона рогівки, що призводить до значного порушення зорової функції.
Захворювання на птеригіум може виявлятися наступними симптомами:
- зниження гостроти зору;
- розмитість контурів предметів, що розглядаються;
- заломлення зображень;
- звуження полів зору та обмеженість огляду;
- сльозотеча (поширення мембрани на сльозовідвідний тракт);
- двоїння предметів, що розглядаються;
- візуально обумовлена крилоподібна плева на оці, яка порушує естетику обличчя та призводить до формування психологічних комплексів у людини.
Види птеригіуму
Офтальмологи виділяють такі ступені птеригіуму, які відображають динаміку патологічного процесу:
Птеригіум 1 ступеня – патологічне розростання локалізується тільки у лімба (темний край райдужної оболонки, який межує з рогівкою), при цьому порушення зорової функції відсутні.
Птеригіум 2 ступеня – крилоподібна мембрана заходить за край райдужної оболонки у напрямку зіниці (останній дещо розширений). На цій стадії птерігіума з’являється викривлення рогівки та незначний астигматизм. На 10-20% знижується гострота зору.
Птеригіум 3 ступеня – сполучнотканинна мембрана росте далі і досягає зіниці, збільшується вираженість астигматизму і ще більше падає гострота зору (може знижуватися до 50%).
Птеригіум 4 ступеня – птеригіальна головка доходить до центральної частини зіниці, викликаючи посилення астигматизму та додаткове зниження зорової функції (збережено лише 20-30% гостроти зору на хворому оці).
Птеригіум 5 ступеня – птеригіум пройшов центр рогівки і поширюється далі, зір практично повністю втрачено (може зберегтися близько 10% від нормальної гостроти зору), визначити рефракцію (силу заломлення променів) неможливо.
В даний час також використовується класифікація птеригіуму, яка виділяє 3 ступені, що відрізняються між собою особливостями кровотоку в епісклері:
Перший рівень – судини епісклери добре видно, т.к. сполучнотканинна мембрана ще прозора (зазвичай такий птеригіум дуже повільно росте).
Друга ступінь – епісклеральні судини проглядаються над всьому протязі, т.к. птеригіум стає менш прозорим (для цієї стадії характерна середня швидкість прогресії).
Третій ступінь – судини не візуалізуються, сполучнотканинна мембрана стає товстою та непрозорою (на цьому етапі захворювання відрізняється високою активністю).
В одних пацієнтів птеригіум може практично не рости (стаціонарна форма), а в інших – відрізняється швидким збільшенням розмірів (прогресуюча форма). На швидке зростання зазвичай вказують такі ознаки:
- товста, велика головка, що виступає над поверхнею рогівки;
- мережа звивистих судин, що проходять у крилоподібній мембрані.
Птеригіум у дітей
Діти птеригиум зустрічається рідко. Здебільшого це вроджені випадки.
Діагностика птеригіуму
Діагноз птеригіуму встановлює лікар-офтальмолог. До програми обстеження пацієнта можуть входити такі методи:
- візометрія – визначення гостроти зору;
- периметрія – визначення полів зору для правого та лівого ока;
- рефрактометрія – дослідження заломлюючої здатності очних яблук;
- офтальмомікроскопія з використанням щілинної лампи та детальною оцінкою рогівки, кон’юнктиви, склери та патологічної мембрани (особливу увагу офтальмолог звертає на характер кровопостачання епісклери та птеригіуму, тому що це дозволяє визначити ступінь захворювання та скласти орієнтовний прогноз прогресування).
Профілактика птеригіуму
Специфічних заходів профілактики захворювання не розроблено. Для зниження ймовірності утворення сполучнотканинних мембран в оці рекомендується:
- захищати орган зору від прямих сонячних променів – носити сонцезахисні окуляри, які добре затримують ультрафіолет, надягати на голову кепку чи капелюх із великими полями;
- працювати на задимлених, запилених та травмонебезпечних виробництвах у захисних окулярах, наприкінці роботи промивати очі чистою проточною водою;
- торкатися очей тільки чистими руками, попередньо помитими з милом.
Лікування птеригіуму
Основу лікування птеригіуму становить мікрохірургічне висічення. Консервативні заходи використовуються як доповнення, допомагаючи підвищити ефективність операції та знизити ризик рецидиву.
Консервативне лікування:
Консервативна терапія зазвичай доповнює хірургічне лікування. Вона спрямована на блокування аутоімунних реакцій, що підтримують прогрес захворювання.
Для запобігання повторному утворенню сполучнотканинної мембрани в підкон’юнктивальний простір можуть вводитися кортикостероїдні препарати пролонгованої дії. Вони мають протизапальний ефект і попереджають патологічну активність фібробластів.
Останнім часом в офтальмології широко застосовують моноклональні антитіла, які є інгібіторами судинного фактора росту. Препарат може вводитися в підкон’юнктивальний простір, товщу птеригіуму або в строму рогівки. Зв’язування фактора зростання запобігає розростанню судин. У разі дефіциту харчування прогресування захворювання значно уповільнюється. Внутрішньоочні ін’єкції моноклональних антитіл можуть використовуватися в рамках передопераційної підготовки, так як дозволяють створити сприятливі умови для хірургічного лікування птеригіуму. Введення цього препарату у післяопераційному періоді дозволяє у рази зменшити ризик рецидиву.
Хірургічне лікування:
Розроблено різні варіанти хірургічного лікування птеригіуму. Основними операціями є такі види:
- висічення сполучнотканинної мембрани та подальше ушивання утвореної рани;
- пластика рогівки із заміщенням дефекту місцевими тканинами;
- пересадка донорської амніотичної мембрани;
- закриття дефекту власної слизової оболонки, взятої з ротової порожнини.
Хірургічне видалення птеригіуму на очах не завжди призводить до повного виліковування. При цьому захворюванні можуть бути рецидиви, причому їх частота тим вища, чим більшою виявився ступінь птеригіуму. Тому так важливо вчасно звертатися за медичною допомогою. Офтальмолог оцінить клінічну ситуацію та підбере оптимальний варіант операції, яка дозволить не лише покращити зір, а й виправить косметичний дефект ока. Одночасно вирішується питання необхідності консервативної протирецидивної терапії.
Лікування птеригіуму у медичному центрі “ОКО”
Медичний центр “ОКО” пропонує ефективне лікування птеригіуму в Україні.
Ми надаємо всі види офтальмологічних послуг, діагностуємо та лікуємо будь-які захворювання очей у дорослих та дітей. У нашій команді провідні фахівці, професійні лікарі-офтальмологи, найкращі хірурги та наукові медичні співробітники. У нас ви знайдете повний комплекс сучасних методів лікування та сертифікованого обладнання.
У кожному конкретному випадку після діагностики лікар може вибирати найбільш підходящі методи, комбінувати їх чи пропонувати інші варіанти лікування.
Ми завжди готові надати високоякісну офтальмологічну допомогу та підтримку на всіх етапах вашого шляху до кращого зору.
Якщо ви чи ваші рідні зіткнулися з погіршенням зору, запрошуємо вас на консультацію до клініки «ОКО», де наші фахівці зроблять все можливе для того, щоб ви знову бачили чудово!
