Блефарохалазіс

Блефарохалазіс – одна з офтальмологічних патологій, що супроводжується атрофією шкірного покриву верхніх повік, що стає причиною утворення над краєм надлишкової складчастості.

Патологія є аномальним нависанням складок шкіри верхніх повік.

Існує опис хвороби, що мала місце у трьох покоління сім’ї, що дає можливість говорити про неї, як про генетично обумовлену. Особливо часто блефарохалазіс виявляється у жінок похилого віку європеоїдної раси через особливості гістоархітектоніки їх шкіри.

Причини блефарохалазису

Природа захворювання не вивчена остаточно. Можливий зв’язок патології з судинними та ендокринними захворюваннями, що тільки належить вивчити. Досить часто патологія розвивається у зв’язку з ангіоневротичним набряком обличчя у пацієнтів, які мають схильність до алергічних реакцій. Основними факторами виникнення блефарохалазису фахівці називають:

Особливості будови шкіри. Патологія особливо часто виникає у осіб, що мають низьку еластичність шкірного покриву.
Довгий набряк. Алергічні реакції та патології нирок можуть викликати часті набряки повік (гломерулонефрит, ХНН) Крім того, набряки виникають при деяких особливостях раціону (надмірне споживання рідини або солі, дефіцит протеїнів).
Інволюційні зміни повік. Літні пацієнти стикаються із проблемою прогресування старечого еластозу, що супроводжується зміною тонусу кругового м’яза ока, зниженням тургору шкірних покривів та його атрофічними змінами.
Синдром Лаффера-Ашера. Люди з таким генетичним синдромом крім нависання верхніх повік мають збільшення щитовидної залози, а також дублікатуру слизової оболонки верхньої губи.
Аксесуари і прикраси. Застосування важких елементів декору повік (тіні з блискітками, стрази, накладні вії), а також пірсинг верхньої повіки, значно підвищують ризик виникнення патології, особливо у осіб зрілого віку.
Ятрогенна дія. Патологія може виникати при порушеннях виконання косметологічних процедур в області очей.

Симптоми блефарохалазису

Прояви блефарохалазису схожі з нападами ангіоневротичного набряку – гострої запальної реакції в шкірі і підшкірній клітковині.

Головними клінічними проявом патології стають:

птоз – опущення верхньої повіки;
блефарофімоз – опущення обох повік із зменшенням їх розміру по вертикалі та горизонталі;
проптоз – випинання очного яблука;
почервоніння шкіри та кон’юнктиви.

Види блефарохалазису

Захворювання може бути як одно-, і двостороннім. Найчастіше воно вражає лише верхні повіки, але трапляються випадки блефарохалазису обох повік.

Виділяють три стадії захворювання: ранню, гостру та пізню.

Активна або рання стадія. Тканини та шкіра повік збільшуються в обсязі, і розвивається набряк. Потім шкіра стоншується, повіка опускається і його тканини атрофуються.

Гостра стадія триває від кількох годин за кілька днів, загалом дві доби. Виникає безболісний набряк та почервоніння шкіри, пацієнт може скаржитися на сльозогінність та почервоніння очей. Цей процес супроводжується птозом верхньої повіки. Шкіра стає зморшкуватою, знебарвленою та витонченою, під нею видніються розширені судини.

Спокійна, чи пізня стадія. Приступи не виникають щонайменше два роки, але можуть ушкоджуватися зв’язки зовнішнього куточка ока. Це призводить до набутого блефарофімозу – укорочення очної щілини.

Пізні стадії блефарохалазису можна розділити на два види:

гіпертрофічний – слабкість орбітальної перегородки, що призводить до вираженого усунення або випадання очного яблука;
атрофічний – очне яблуко порожнистої та впалої форми; може з’явитися вертикальна складка шкіри, що йде від кореня носа у напрямку до внутрішньої частини верхньої повіки (псевдоепікантальна складка).

Діагностика блефарохалазису

Діагностика патології відбувається із здійсненням фізикального обстеження, проведення візометрії, тонометрії та біомікроскопії, також виконуються комп’ютерна рефрактометрія та периметрія.

Серед специфічних методів, що застосовуються для діагностики захворювання, слід зазначити:

Візометрію. При вираженому нависанні повік вона може виявити зниження гостроти зору. При виконанні дослідження пацієнт зазвичай намагається мімічно підняти складку і примружується.
Комп’ютерну рефрактометрію. За її допомогою можна визначити вторинну амбліопію, що виникає у хворих. Виконання її в осіб похилого віку дозволяє виявити пресбіопію. У пацієнтів, які не досягли 40 років, у цьому випадку особливо часто виявляється міопія.
Біомікроскопія ока. Детальний огляд переднього відрізка очей дозволяє виявити кон’юнктивальну ін’єкцію, а в деяких випадках і поодинокі осередки виразок рогівки, що пояснюється роздратуванням оболонок війним краєм.
Периметрію. Дослідження виявляє нерівномірне звуження зорових полів. Верхні його ділянки, як правило, випадають, іноді те саме відбувається і верхньолатеральними. Можливе виявлення фотопсій.
Безконтактну тонометрію. Підвищення внутрішньоочного тиску може спостерігатися через порушення відтоку внутрішньоочної рідини. Призначення електронної тонографії може виявляти зміни внутрішньоочної гідродинаміки, зазвичай незначні.

Необхідне проведення диференціальної діагностики блефарохолазису з блефароптозом та блефарофімозом. Ізольований блефароптоз виникає через міогенні або нейрогенні патології і пацієнт не може відкривати очей зусиллям м’язів. Блефарофімоз відрізняється поєднанням птозу і звуження, а також укорочення очної щілини. Якщо на повіках утворилася складка, що нависає, шкірно-м’язової структури — це псевдоблефарохалазіс.

Профілактика блефарохалазису

Хоча блефарохалазис часто викликається такими факторами, як генетика та старіння, існують кроки, які можна зробити, щоб запобігти розвитку або погіршенню стану. Однією із ключових стратегій є захист ніжної шкіри навколо очей від сонячних променів за допомогою сонцезахисних окулярів та сонцезахисного крему.

Крім того, підтримання здорової та збалансованої дієти, вживання великої кількості води та достатній сон можуть допомогти підтримувати загальний стан здоров’я шкіри та запобігти передчасному старінню. Зрештою, відмова від куріння та надмірного вживання алкоголю може допомогти запобігти пошкодженню шкіри та тканин навколо очей.

Хоча повністю запобігти розвитку блефарохалазису може бути неможливо, виконання цих кроків може допомогти знизити ризик та покращити загальний стан здоров’я та самопочуття.

Лікування блефарохалазису

Хірургічне лікування – основний метод лікування блефарохалазису. Його призначають пацієнтам у фазі спокою, що триває від 6–12 місяців.

Лікування включає:

блефаропластику – висічення надлишків шкірного покриву та жирових утворень;
резекцію леватора – операцію з укорочення м’яза, що піднімає верхню повіку;
бічну кантопластику – зміни форми і розрізу очей шляхом підтягування їх куточків.

При хірургічному лікуванні зайва шкіра видаляється. Слізну залозу, що випала, можна фіксувати назад у потрібне положення. Мінімальний птоз успішно лікується за допомогою операції Фазанелла – Серват.

Пластична операція на повіках зазвичай виконується під місцевою анестезією і триває кілька годин.

Лікування блефарохалазису у медичному центрі “ОКО”

Медичний центр “ОКО” пропонує ефективне лікування блефарохалазису в Україні.

Ми надаємо всі види офтальмологічних послуг, діагностуємо та лікуємо будь-які захворювання очей у дорослих та дітей. У нашій команді провідні фахівці, професійні лікарі-офтальмологи, найкращі хірурги та наукові медичні співробітники. У нас ви знайдете повний комплекс сучасних методів лікування та сертифікованого обладнання.

У кожному конкретному випадку після діагностики лікар може вибирати найбільш підходящі методи, комбінувати їх чи пропонувати інші варіанти лікування.

Ми завжди готові надати високоякісну офтальмологічну допомогу та підтримку на всіх етапах вашого шляху до кращого зору.

Якщо ви чи ваші рідні зіткнулися з погіршенням зору, запрошуємо вас на консультацію до клініки «ОКО», де наші фахівці зроблять все можливе для того, щоб ви знову бачили чудово!